Після кількох десятків zakordonnih podorozhej mi нарешті shamenulisja – duzhe it is not enough znažmo рідний edge. І from, vzhe 3 fates in momenti short відпусток abo svjat, abo навіть are simple at вихідні namagažmosja відвідувати найбільш цікаві місця Ukra§ni. Ostannja podorozh 21-22 serpnja 2005р. bula retelno splanovana z metoju відвідати vprodovzh dvoh днів якнайбільше pam'jatok істор і ї.
Otzhe, our route proljagav for shemoju the Ki§v-korets-goshcha-jail-slavuta - І zjaslav-Polonne-Ki§v.
Vi§hali z Kižva about 9-00 і ruhažmosja ZHitomirskoju trasoju. Osoblivo not поспішаємо, adzhe hochetsja not тільки shvidko §hati, ale j bachiti everything, shcho for вікнами. Tickling zupinka – for refuelling nashogo “залізного a horse” – des 40 km від Kižva. Prižmny the fact - ціна on 92nd gasoline vzhe nizhcha 3.23грн. proti 3.65 in Києві. paralelno vstigažmo vipiti філіжанку kavi j pozhuvati buterbrodi.
Rushajmo далі. To rech і, radimo §hati it is direct through Коростишів, instead of in about ’ §zd, a yak radit a map j вказівники. SHljah proljaga є it is direct through місто dosit maloljudnimi vulitsjami so shcho osoblivih zatrimok it is mute є і to the psychic davati "hook" on about ’ їздній дорозі – zero.
Tickling dosit dovga zupinka – Korets, нині district R_vnensko ї oblast і, lezhit it is direct on shljahu Київ—Львів. Z trasi good it is visible золоті бані tserkov. ļdemo on захід j ledve have not slipped turn, shcho vivodit us to murovanogo to the bridge through рів. Підїджаємо to вціліло ї brami і parkužmos it is direct біля teritor і ї be pricked mogutno ї фортеці. Z rozvalin стін відкривається nadzvichajno garny a kind on містечко.
Korets buv rodovoju koliskoju князів Koretskih, sered jakih buli перші організатори запорізького kozatstva, героїчні j відомі osobistost і, shcho have become famous at боротьбі z for Turks that Tatars. Zokrema, three blue of the prince Івана - Vasil, the Lion і Oleksandr shche molodimi zaginuli in 1519 році in кривавій битві z Tatars під Sokalem (Львівщина). Buvav at Корці j the metropolitan ki§vsky Petro the Tomb, sister jakogo Katerina bula druzhinoju legendary Самійла Koretskogo, shcho having become famous on all =vropu svožju самовідданою borotboju z Turks і zaginuv at 1622 році in Стамбулі.
Seljani j міщани to edge took aktivnu a fate at повстанні Severin Nalivajka. Severin prohodiv z povstanskim військом through tse slavne village, наприкінці the fierce 1596 rivers For часів Hmelnichchini kozaki Maxim Krivonosa наприкінці lipnja 1648 rivers zdobuli Korets. In 1654р. At Корці z військом perebuvav B.Hmelnitsky.
At 1832 rivers koretsky the lock спіткала pozhezha, і відтоді jogo більше not відбудовували.
Після ogljadin to lock Koretskih povertažmos on osnovnu trasu і prjamužmo on I Stay. pro§havshi від Kortsja blizko 35км, z trasi treba zvernuti ліворуч, потім it is direct blizko 1,5км і pravoruch bachimo park.
In глибині to park зберігся stary palats Valevskih. Be pricked buv krasivy, ale infections in jogo приміщенні – бібліотека і to that jakas “світла” a head jogo on vlasny manners namagalasja відремонувати. І teper, z to one side palats chastkovo "prikrasheny" oblitsjuvalnoju plitkoju, shcho peretvorilo jogo on zvichajny budinok. Ale, on ours shchastja, nasnagi for podalshogo скалічування palatsu at "majstra" not bulo і z troh боків all taki зберігся vigljad palatsu such, jakim він buv shche for часів pobudovi in 17 items
Tickling літописна zgadka about I Stay datužtsja 1152 fate. At 1199 році містечко увійшло to warehouse Galitsko-Volinskogo князівства, and z to 1340 fate - to Litvi.
Mi good підготувалися – znažmo, shcho Goshcha bula one z центрів protestantsko ї tech і ї – соціанства і here svogo to hour bula dosit відома school социанітів. So from at цій школі j navchavsja in 1602-03 fates Григорій Otrep ’ žv, більш відомий in істор і ї під іменем Лжедмитрія І. Otrep ’ žv mozhe vvazhatisja one z найзначиміших авантюристів in російській істор і ї.
On it is a pity, Михайлівська tserkva z дзвінницею, shcho bula pobudovana in 1632 році poruch z mažtkom Valevskih, сьогодні dosit zanedbana. Prothat poruch z it - zhahlivy "novobud" jakogos chergovogo suchasnogo to a temple. (Mi duzhe толерантні to реліг і ї, prothat bachiti tse "strahovisko", tsej "masterpiece" архітектури on тлі zrujnovanogo palatsu неймовірно wildly).
Park spravlja є prižmne vrazhennja, before він vporjadkovany benches і mi in прохолодній тиші сідаємо пообідати (провіант buv captures z to the house). In park є декілька рідкісних derev, on які навіть прикріплені пояснювальні tablets.
Після Rerepairing rushažmo далі. On черзі - the Jail, jaky for ours сподіваннями ma є stati найбільш privablivoju chastkoju ekskurs і ї. 37 km, prothat jakih!! Road on ділянці the Goshcha-jail – varta okremo ї розповіді. zdažtsja, shcho після 60-rok_v 20 items ніхто j ніколи z vazhlivih persons here not pro§zdiv, to that j shljahove pokrittja - are simple zhah. podekudi §hati shvidshe 20 km on a time not vdažtsja. To that in Острозі mi trohi пізніше, ніж peredbachalosja. 15 hvilin on chetvertu, to zakrittja muze§v – trohi menshe 2 times. Vrahovujuchi, shcho for the next day – a muse ї вихідн і, treba vstignuti. Prjamužmo to князівсько ї rezidents і ї Ostrozkih, shcho є skladovoju Majestic _storiko-cultural заповідника. Резиденція znahoditsja on узвишші in центрі міста (vul. Академічна, 5).
Рід князів Ostrozkih, які володіли містом majzhe without pererv z 14 on 17 items, buv one z najbagatshih that найвпливовіших. Pershy історично відомий the prince z dinast і ї Ostrozkih - Dani§l - відновлю є on замковій горі зруйновані sporudi (перші derev "яні укріплення, збудовані shche in домонгольські chasi, buli повністю знищені tatarskimi hordes in 1241 rots і). Пізніше a stench not once dobudovuvalisja that perebudovuvalisja, that all one zberegli suvory vigljad середньовіччя. Найзнаменитішим buv molodshy sin Dani§la - Kostjantin-Vasil (1526 - 1608 rr.). In 1550 rivers він becoming volodimirskim starostoju, in 1559 rivers - ki§vskim vožvodoju, and після Люблінсько ї un і ї shche j koronnim the senator. TSe buv успішний the governor that сміливий polkovodets, jaky всіляко підтримував pravoslavnu tserkvu, rozvivav ukra§nsku culture that knigodrukuvannja.
Bezumovno, the lock-fortetsja князів Ostrozkih є найважливішою архітектурною домінантою міста. Найдавніша sporuda фортеці - "Vezha murovana", приміщення jako ї після remontnih робіт in 1915 rr. bulo pristosovane під експозицію Ostrozkogo kražznavchogo to a museum (bodies. (03654)-2-25-93). Pratsju є shchodnja, крім понеділка, z 9-45 till 17-00). Vrazhajut masshtabi to a castle - museum, jaky znahoditsja on 4 poverhah-r_vnjah. Pahne an incense that jakojus starovinoju. Є dosit непагані скульптурні kompozits і ї that gallery портретів князів Ostrozkih.
In кількох tens метрів від вежі murovano ї - Bogojavlensky a cathedral, shcho buv chastinoju oboronnih sporud міста: for tsogo jogo північну стіну, a yak vihodit on gliboky shtuchny рів, bulo potovshcheno to 2,8 m. that z ’ ždnano z fortechnimi стінами. In нижній jogo частині z "were бійниц і, in верхній - dosit a wide ledge for vartovih.
Tretja pam'jatka zamkovogo to ensemble – It is new bashta, to a yak іноді shche nazivajut Krugla. For віком there troshki molodsha for Murovanu that for tserkvu. In літературі її a yak a rule datujut кінцем 16 items, hocha tse скоріше date nadbudovi verhnogo renesansnogo to a circle bashti. Відомо, shcho shche in chasi Vasilja red місто have led round fortechnimi стінами і vzhe tod і, in середині 15 items, buli закладені нижні chastini It is new ї bashti.
Поспішаємо To a museum of the book that knigodrukuvannja, shcho roztashuvavsja in Луцькій брамі. Sered архітектурних пам‘ятників the Jail there посіда є osoblive місце. protjagom dovgih років sluguvala there a yak vazhlivy zahiny point in західній частині міських укріплень z storoni Lutska, odnochasno vikonujuchi funkts і ї міських a collar that bojovo ї bashti. Ostannja obstavina zumovila своєрідність її about ‘ žmno ї pobudovi. Внутрішня стіна z to a side міста bula z ‘ ždnana z лін і є ju oboronnih стін, тоді a yak all інший about ‘ žm vistupav nazovn і, створюючі ідеальні umovi for flank обстрілу під hour besiege. Infections here - a museum стародруків, de зберігається славнозвісна Ostrozka Біблія that znamenite vidannja Івана Fedorova – "Alphabet". Pevnu зацікавленість viklikajut воскові f_guri-zobrazhennja Івана Fedorova for drukarskim the machine tool that chentsja, shcho perepisu є books. A stench зустрічають us відразу, in pershomu залі to a museum, і виконані dosit it is truthful. On 2-3-4 poverhah znahodjatsja kartinna that gallery ekspozits і ї виробів зі шкіри that shedevri іконопису. (Bodies. To a museum (03654)-3-06-01. Pratsju є shchodnja, крім понеділка, z 9-45 till 17-00).
Піднявшись від Lutsko ї bashti shche vishche, to verhno ї platforms It is red ї burn і потім zvernuvshi to the right on abrupt descent, mozhna vijti to Tatarsko ї bashti (vulitsja Tatarska) – nastupnogo vazhlivogo oboronnigo to point міста. Nazvu bashta otrimala від сусідства z Tatarskim передмістям. Bashta zbereglasja to ours часів it is nasty. Сьогодні on teritor і ї bashti – діти z сусідніх будинків rozbili shchos on kshalt to a camp. Є навіть gojdalki.
Dosit vazhlivoju for міста є Ostrozka Академія. In 1750р. Prince Janush Sangushko, ordinates Ostrozky, nadav дозвіл on будівництво kaputsinskogo monastirja. To monastirskogo to ensemble увійшов a church that the insignificant case келій, pribudovany to a church. At 1778р. A church buv osvjacheny під іменем Piously ї Трійці ksondzom Францішеком Komornitskim. At 1832р. kaputsinsky monastir buv zakrity, землі monastirja perejshli at власність urjadu. Dovgy hour here buli розміщені військові skladi. In 1865-1867р. monastir restavrovany, in 1923р. In budovah monastirja розмістилась polska uchitelska семінарія. Після vozz ' ždnannja Західно ї Ukra§ni z URSR in костелі buv vlashtovany sportivny a hall, in cases - педагогічне school.
In 1994р. – stvoreno Ostrozky Vishchy колегіум, jaky in 1996р. переіменований in Ostrozku Академію. Infections територія akadem і ї duzhe good vporjadkovana, ochevidny serjozny свіжий repair, poruch z golovnim the case – the newcomer sportmajdanchik (chesno kazhuchi, навіть at Києві not at skin університету є подібний). Територія akadem і ї ohoronjažtsja, є прохідна, ale duzhe ввічливий ohooronets without problems having permitted to us to walk teritor і є ju і навіть poradiv vstupati to tsogo navchalnogo zakladu.
Декілька слів about ždiny місцевий gotel “Вілія” (avenue Nezalezhnost і, 5. Bodies. (03654)-2-30-52). At поселенні зіткнулися z rudiments "sovžtskogo" сервісу. Адміністратор zaproponuvav nasampered 2-k_mnatny 2-m_sny number z телевізором for 90 grn. (ale without a shower that to a toilet in number і), і in якості alternativi - najdeshevshy number for 44грн. (napevne, rozrahovujuchi on those, shcho він vikliche at us zhah). Ale to us vdalosja vitrimati a pause і lishe тоді buli запропоновані нормальні umovi – number for 66 grn. z телевізором і a toilet. SHCHopravda, garjacho ї drive in готелі it is mute є, mozhna prijnjati a shower at загальній душовій, poperedivshi адміністратора, shchob that having switched on a boiler. SHCHe one незручність – відсутність parking places біля gotelju. It was finished parkuvatisja simply під вікном.
On ours zapitannja shchodo harchuvannja, before flegmatichny адміністратор несподівано pozhvavivsja і zaproponuvav пообідати in ресторані ĢKnjazhy lohģ. A yak потім z'jasuvalosja, tse najdorozhchy і not najkrashchy zaklad in місті. Оскільки mi досвідчені мандрівники і dosit it is frequent stikalisja protjagom попередніх podorozhej Ukra§noju z nekorektnoju reklamoju vlasnikami готелів it is silent chi інших cafe chi ресторанів, вирішили і tsogo to time перевірити. І vpevnilisja, shcho in 30 metres behind a horn znahoditsja a yak мінімум, shche 3 zakladi, de mozhna it is decent povecherjati nabagato deshevshe. Mi obrali cafe "Полонія", de dosit sitna vecherja on dvoh z pljashkoju fault koshtuvala blizko 45 griven. For порівняння, in ĢKnjazhomu lohuģ, згідно the menu, тільки one osnovna strava sjagala 30-35 griven on the person.
Zranku, about 6-30, ostrozku tishu having penetrated передзвін. Gotel znahoditsja naproti Bogojavlenskogo to a cathedral (відстань – priblizno 200 метрів) і звідти lunala мелодія дзвонів. Has there repeated about 8-00. Nadzvichajne vrazhennja, vono kompensuvalo всі незручності gotelnogo prozhivannja.
Після сніданку fotografužmosja біля pam'jatnika to prince Ostrozkomu, shcho naproti gotelju. Za§zdimo to shop kupiti in road dosit it is tasty ї мінерально ї drive "Ostrozka", a yak rozlivažtsja on місцевому заводі. And takozh not zabuvažmo vzjati for ki§vskih друзів місцевого beer "Prince Sangushko" (duzhe m'jaky, prižmny relish) і it is insignificant ціна – 1-30грн. For pljashku. SHCHe odne гастрономічне vrazhennja від to the Jail – місцевий хліб z nazvoju “сільський cherenevy”. Хліб сірий, ale taky puhky і smachny, shcho viklikav несподіване zahoplennja. Подібного хліба in Києві not зустрічали. To rech і, prodavets not zmogla "rozshifruvati" nazvu "cherenevy" і тільки vdoma for dopomogoju slovnika mi z'jasuvali, shcho російською movoju "cherenevy" - tse "podovyj". From такі несподівані відкриття зовсім "not museum" to character.
Otzhe, sonjachny day a call us rushati in Межиріч. 5 km, spochatku are direct міськими vulichkami, потім, згідно pokazhchika, pravoruch – і mi in ostrozkomu передміст і, a yak іноді in літературі nazivajut Belmazh (frantsuzky вислів belle image "Garna a picture", "chudovy a kind"). Date zasnuvannja Межиріча невідома, that jogo nadzvichajno zruchne for oboroni roztashuvannja біля zlittja річок Віл і ї that Світеньки dozvolja є pripustiti, shcho vzhe in домонгольські chasi here bulo poselennja defensive to character is exact. In 1386 rivers the grand duke litovsky Вітовт svožju gramotoju підтверджу є Feodor Ostrozkogo's right on Межиріч, jaky trimav here укріплений the lock.
In середині 15 items pochinažtsja sporudzhennja kam'jano ї churches, a yak j дійшла to nashogo to hour. Часті набіги ворогів that zruchne roztashuvannja have forced князів Ostrozkih укріпити tse місце visokimi zemljanimi shaft zagalnoju dovzhinoju ponad 2 km. Vzhe in documents кінця 16 items Межиріч zgadužtsja not інакше a yak місто.
In 1605 році klopotami JAnusha Ostrozkogo Межиріч офіційно otrimu є magdeburzke the right. Tro§tska tserkva dosit it is similar on Bogojavlensky a temple in Ostroz і, prothat trohi nizhcha, масивніша. At 1866 rivers Межиріцький katolitsky monastir buv zverneny at pravoslavny прихід, and in 1991 rivers - in a monastery, at якій at 1994 rivers відкрилося Spiritually-pastirske school. Сьогодні on jogo teritor і ї – будівельні roboti, napevne, triva є masshtabna реконструкція.
Під Hour nashogo perebuvannja on monastirskomu подвір ’ ї povnim a course jde zjomka телевізійно ї передачі – pratsju є grupa z Рівненського telebachennja. TSe viklika є зацікавленість мешканців monastirja, prothat it is obvious virazhennja svo§h емоцій a stench unikajut. SHCHo, at them svo є zhittja.
poruch z tserkvoju zbereglasja піч z давніх часів. Nearby від печі z її virazno renesansnim by character - masivn і, be pricked могутні Заславські (Ізяславськ і) gate. projshovshi під §h bramoju, mi potrapljažmo on coast r_chki - kazkova tisha і durmanlivo pahne різнотрав’я.
Далі prjamužmo through Нетішин to Slavuti. zupinjažmosja in Нетішині on автосервісі – vchora on Ģгарнійģ дорозі від Гощі to the Jail have pierced a wheel, tozh потрібний mounting. 20 hvilin, 9 griven – і mi znovu §demo.
Slavuta roztashovana on right березі Gorin і, at впаданні at not ї мілководно ї річки Ducks. Перші письмові zgadki about Slavutu зутрічаються in documents XVIIст. poselennja spochatku nazivali Slavutinoju, zgodom - Slavutoju. Slavutsky mažtok z 1703р. Becoming власністю Сангушків.
Sangushki - volinsky князівський рід Sangushki conducted свій родовід від prince Olgerda і відносились to vuzkogo kola "golovnih reign", які entered to a warehouse It is great ї for the sake of rusko-litovsko ї derzhavi. Vasil Sangushko becoming bratslavskim і вінницьким намісником in 1443-1445 fates. Традицію prodovzhiv jogo небіж Андрій Oleksandrovich, jaky vikonuvav аналогічні obov ` jazki on an ear XVI століття. Nastupne покоління Сангушків otrimalo on Брацлавщині великі земельні pozhaluvannja. Федір Андрійович Sangushko, marshalok volinsko ї zeml і, becoming at 1544-1547 fates вінницьким і bratslavskim starostoju. SHCHe раніше, protjagom 1516-1517 років вінницьке і bratslavske намісництво обіймав jogo the brother Novel Андрійович. In другій половині XVI століття native land Сангушків having glorified the prince Novel Fedorovich prodovzhiv peremozhnu серію fights, розсіявши poblizu Умані tatarsku армію. For svo ї feats він having gained bratslavske і вінницьке starostvo, and in 1566 році becoming bratslavskim vožvodoju. In цій якості Novel Sangushko buv присутній on Люблінському a diet і, kotry juridichno закріпив stvorennja Речі pospolito ї. Bratslavskim vožvodoju Novel Fedorovich zalishavsja to 1571 fate.
nezvazhajuchi on taku bagatu історію, сьогодні від історичних pam'jatok faktichno нічого not zbereglosja. =dina rozrada - Kostol piously ї Doroti неподалік від to the centre міста. Duzhe garny zzovn і, dosit skromny усередині.
Nastupna a point подорожі – Ізяслав, district on півночі Hmelnichchini, odne z найдавніших міст регіону on річці Gorin. Vvazhajut, shcho Ізяслав buv zasnovany at 987 rivers prince Volodimir abo jogo druzhinoju Рогнідою і zgodom peredany it in уділ sinu Ізяславу. Звідси – і nazva міста. At 14 items місто became власністю князів Ostrozkih, the rights jakih on Ізяслав підтверджено gramotoju the king polskogo Vladislav Jagajla і the grand duke litovskogo Вітовта. To 1466 fate on березі Горині князі Заславські (гілка rodini Ostrozkih) rozpochali будівництво to the lock.
15-16 століття buli неспокійним hour for міста. Through кожні 10-20 років on Volin attacked tatari. If it was started Північна війна (1700-1721 rr.), in Ізяславі neodnorazovo zupinjali війська vojujuchih сторін. Gramotoju the king of August ІІІ місту bulo nadano magdeburzke the right at 1754 році. Після priždnannja Pravoberezhno ї Ukra§ni to Російсько ї імпер і ї protjagom 1793-1795 rr. місто bulo the centre Ізяславського намісництва, 1796-1797 rr. – the centre повіту Volinskogo намісництва, пізніше – t і є ї gubern і ї.
At середині 18 items vlasniki Ізяслава on ru§nah to lock H ІІІ the item budujut great dvopoverhovy palats, jaky obnosjat visokim oboronnim murom. To 1711 fate at mažtku князiв Сангушкiв pobuvav itself росiйський iмператор Petro I (pri§zdiv sjudi on talk over z polskim king Stanislavom August about спiльнi воєннi дi ї proti Turechchini). Двiчi, at 1780 i 1787 fates, here pobuvav австрiйський iмператор Josif II, at 1781-1787 fates - останнiй polsky king Stanislav August IV ponjatovsky. At палаці at різний hour pobuvali O.V.Suvorov, M І. Kutuzov.
To ours днів z velichnogo Ізяславу zalishilos nebagato. Mi pobachili lishe skarbnitsju that chastinu фундаментів. Palats nepogano зберігся, prothat місцеві жителі vlashtuvali there majdanchik for vigulu dogs. So shcho, самі rozum і є those, divitisja it was lead up not on могутні замкові стіни, and під feet, shchob buva kudi not vstupiti...
Vkraj zanedbany і a church 16 items, krashche зберігся a church that monastir бернардинів to an ear 17 items (nadzvichajno prikrasha є місцевість, ale pobachiti jogo mozhna тільки on відстані – zblizka ogljanuti nemozhlivo – infections on jogo teritor і ї roztashovana vipravna колонія).
Ostannja zupinka – polonne Hmelnitsko ї області. Za§hali спеціально, shchob pomiluvatisja the Church St. Anni. CHepurne подвір’я to a church vihodit it is direct on річку Homoru, to that kražvid nadzvichajny. And tisha - already brinit....
SHCHo, programu po§zdki mi vikonali, rushažmo on Ki§v. Vtomlen і, ale (a yak it is not banal) duzhe щасливі. Ukra§na garna і hochetsja pobachiti shche... podumki skladažmo нові marshruti...